Але-хохол, я вам розкажу як відбувався мій неймовірний пригодницький вихід наркомана-коміка. Так от, була собі осіння субота, коли був гарний кодеїновий настрій. Я вирішив зекономити час і не марнувати його на пошуки закладок. Шукаючи свою наркотичну атмосферу, я шматував місто, двигаючись від одного до іншого дилера. Це була така продуктивна руханка!
Розкішна подорож терпіла певні послаблення, коли нашелепа вмовила мене взяти герич у набагато більшій кількості, ніж планував. Вона так переконала мене, що я згодився. Єдва не отломався всухую, коли зрозумів, що їй треба знайти собі гарний джінсовий спідній. Але-хохол, я ж не був її особистим шоппером! Проте, я вклав усі зусилля, щоб шукачек герічу став її другим пріоритетом.
Нарешті, коли герич був куплений і світ став набагато працьовитішим, ми з дівчиною вирішили піти в наш улюблений клуб. Там, в морі луною музики, ми занурювалися в прец на повні обороти. Я почав клинити і бачити всілякі химерні образи, які грали на стінах і танцювали на танцполі. Зараз ви, можливо, думаєте, що я переміг закладки, але ні. Вони прийшли до мене самі – маленькі вболівальниці, які бажали підласкати своїми пір'ями.
| Назва закладок |
Опис |
| Рожеві крильця |
Несамовито посміхались і пританцьовували |
| Сині стрибунці |
Бодро підлітали вгору і вниз, позодуваючи моїм волоссям |
| Золота ріка |
Розливалась по танцполю м'якими хвилі і танцювала зі мною |
Справжній перебіг очолила Золота ріка. Вона сплелася з моїм тілом і ми спільно танцювали під блискучими ліхтарями. Я відчував себе в кіно, де я грав головну роль у фантастичному фільмі, який сам же і створив своїми галлюцинаціями.
Дурдом! – подумав я, але виявилось, що цей дурдом був найвеселішим, де я коли-небудь перебував. Мої сміховини регулярно ділилися з усіма довкола, притягуючи відчайдушних приколістів, які хотіли частку веселощів.
Свито! Ми двигалися крізь ніч, як корабель по морю. Мої руки толкали герич, а душа дзвеніла, як мелодія на струні. Я був центром світу, наркотичного світу, який я сам створив.
На ранок зніголосивився, чутки про мою веселощівку вже чули всі. Дівчата розповідали про мої шутки, хлопці – про мої пригоди з геричем. Я став героєм, але ця слава плакала і вимагала нових витрат сил. І я, молодий та незалежний, був готовий продовжувати свою безумну подорож.
І ось вам моя історія, як я купив кодеїн, кутив з дівчатами протягом усієї ночі і дня. Це було епічно! Такі моменти варто пережити, щоб відчути себе на висоті, коли ти п'єш з гірких чаш наслади.
Я на полном закладке, словно в плену.
Стримим, рэпер, но с тягой на гирик.
Радикальная история, будь осторожен, браток,
Расскажу, как я кодеин купила и работала вебкам моделью.
Среди моделей вебкамового шоу
Я была новенькой, только начинала строить маршрут.
Тянула на гирик постоянно, жоско страдала
Знала, что так нельзя, пора сняться с этой дозы.
Но желание сердце нагоняло, тянуло на запад,
Наркотики - мои закладки, они в каждом ряду.
Пик чувств, когда выхожу на стрим,
Бью себя, чтобы не думать о том, что там гирик.
Решила на стриме всё рассказать,
О том, как я купила кодеин, чтобы потом не сжалить.
О том, как несла груз, силилась быть крепкой
И как ночами гирик пускала в тело.
И вот, я на стриме, вся в ожидании,
Что покажу я сегодня ценное, зрителям наглядно.
Боялась, что меня засудят, опорочат,
Но всё же решилась, ведь это мой отпечаток.
Я - вебкам модель, прямо на камере весь взвод,
Стримлю себя, будто бы героин раскладываю наводкой.
Закладки в кармане, кайф внутри,
Продавала свою красоту, отпускала промеж деталей.
Но всё не так просто, за кадром тайну хранишь,
Весь день пончик с бензодиазепинами, чтобы пережить.
Курю, закладки кладу, дым из носу, взгляд жаркий,
И вот уже на стриме снова начинается пожар.
Вебкам моделью пытаюсь отвлечься,
Творить и дать самое лучшее представление собственной души.
Но в сердце тяга к гирику всё сильнее
И я понимаю, что в этой роли больше не смогу себя снять.
Но больше не стримлю, больше не появляюсь на экране,
Потому что я снялась с дозы, стала суровой и бритой.
Закладки свои убрала в глубь души,
Курю меньше, наркотики больше не на повестке дня.
Прошло время, а я всё еще борюсь,
Щепки гирика по телу, а голова - словно цирюльня.
Снялась с дозы, но человеком вряд ли стала лучше,
Но хотя бы не работаю вебкам моделью своей души.
Играя с огнем, я себя не узнаю,
Снова и снова возвращаюсь к гирику, в новую игру.
Но всегда есть выбор - идти дальше или убежать,
Я выбираю сняться с дозы, но никогда не забыть.
Так что, ребята, берегите свою душу,
Не ищите героина в гирике, а в музыке и в себе.
Не становитесь вебкам моделями своих желаний,
И помните, что жизнь - это не только стрим и кодеин.